Малий тягне до хати все, що хоч трохи нагадує курінь? Знайомо. Потім воно розповзається по всій квартирі, займає половину дивану і починає збирати пил. Ідея з куточком для дитини – добра. Але як зробити так, щоб той куточок не став епіцентром хаосу? Крісло-мішок – варіант. Але тільки якщо підійти з розумом.
Бо бачив я ті “дитячі радості” з тканини, яка тріскається на морозі. І наповнювач, що збивається в один камінь через тиждень. Економія на матеріалах – це викинуті гроші. Шукаєте дійсно вартісну річ? Тоді копаємо глибше.
По суті – це безкаркасне крісло, наповнене гранулами пінополістиролу. Від дорослого відрізняється розміром (діаметр до метра, висота до 70 см), вагою (до 5 кг, щоб дитина могла пересувати сама) і, часто, – більш яскравим дизайном. Важливо: звертайте увагу на наявність внутрішнього чохла. Він потрібен, щоб можна було зняти і випрати зовнішній, не розсипавши наповнювач по всій кімнаті.
Зовнішній чохол – бавовна, льон, оксфорд (синтетика). Бавовна і льон – дихають, але швидше зношуються. Оксфорд – міцніший і простіший у догляді. Внутрішній – спанбонд або поліестер. Наповнювач – гранули пінополістиролу діаметром 2-5 мм. Менші гранули краще тримають форму. Головне: шукайте крісло з сертифікатом безпеки на матеріали. Діти, знаєте, все тягнуть до рота.
Перше – перевірте шви. Вони мають бути подвійними, міцними, без ниток, що стирчать. Друге – подивіться на блискавку. Вона має бути захована, з захистом від випадкового відкривання дитиною. Третє – понюхайте крісло. Різкий хімічний запах – ознака дешевих, небезпечних матеріалів. Не ведіться на низьку ціну. Воно того не варте.
Fabrica Estella
У нас немає товарів “щоб було”. Кожна позиція в каталозі тут тому що хтось з нашої команди особисто перевірив: матеріал, конструкцію, довговічність.